Зовнішньоекономічна діяльність
Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її здійснення, в тому числі будь-які валютні операції і розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, прямо не заборонені або необмежені законодавством, в тому числі заходами захисту, введеними Національним банком України відповідно до Закону України “Про валюту і валютні операції”.
Принципи митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.
Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», Митним кодексом України, законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та міжнародними договорами України.
Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України.
Єдиний митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та міжреспубліканськими договорами України. Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України обкладення митом предметів, які ввозяться на територію України або вивозяться з неї. Ставки Єдиного митного тарифу України мають бути єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.
Митний контроль та митне оподаткування на території спеціальних економічних зон регулюються спеціальними законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.
До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (іноземних суб’єктів господарської діяльності), які здійснюють демпінг, а також тих держав, які застосовують щодо України дискримінаційні дії, можуть використовуватися митні заходи, передбачені статтями 29, 31 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Реформа валютного регулювання, що закінчилася у 2019 році, полегшила облік та правила у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На сьогоднішній день не потрібно обов’язково продавати валюту, одержану від проданого товару чи послуги за рішенням законодавчого органу. Ви маєте право самостійно розпоряджатися обсягом іноземної валюти та продавати її за необхідності.
Методи митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на такі: тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні – квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін.
Перед вибором товарної групи необхідно ознайомитися з цією системою засобів впливу: мито – ввізне, вивізне, транзитне, митний тариф, збори та інші тарифні методи регулювання.
Як стати суб’єктом ЗЕД?
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та / або капітал яких повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
- державні замовники з державного оборонного замовлення;
Для початку роботи у сфері ЗЕД необхідно відкрити валютний рахунок та пройти акредитацію на митниці України. Для цього можна скористатися єдиним вікном у митниці та подати за допомогою електронно-цифрового підпису заявку на акредитацію. У стислі терміни суб’єкт буде акредитований і можна приступати до наступного етапу.
Стати суб’єктом ЗЕД можуть юридичні чи фізичні особи – підприємці які обрали спрощену систему оподаткування . Навіть якщо Ви є фізичною особою підприємець на 2 або 3 групі єдиного податку, ви можете стати повноцінним учасником міжнародних відносин. Головне, щоб вид діяльності дозволяв дотримуватись умов єдиного податку, і якщо даний вид діяльності ліцензований – то необхідно отримати відповідну ліцензію.
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (код УКТ ЗЕД)
Класифікація товарів здійснюється згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України. УКТ ЗЕД – упорядкована система опису і кодування товарів. УКТ ЗЕД фактично складається з:
- набору кодів товарів;
- описів товарів, які відповідають цим кодам;
- правил і пояснень як класифікувати товари з тими чи іншими кодами.
Десятизначний код товару включає:
- код товарної групи (перші 2 цифри)
- код товарної позиції (перші 4 цифри)
- код підпозиції (перші 6 цифр)
- код товарної категорії (перші 8 цифр)
- код товарної підкатегорії (перші 10 цифр).
Кожному товару відповідає ставка мита.
Укладання договорів (контрактів) із контрагентами
Ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» вказує, що зовнішньоекономічний договір (контракт) складається враховуючи міжнародні договори України, відповідно до законів України. Саме ця норма дає фундамент для надзвичайно цікавих кейсів з питань укладення та роботи із ЗЕД. Договір укладається у письмовій формі. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Таким чином, підпис є неодмінним елементом (реквізитом) письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.Він знадобиться і на етапі перетину кордону, на етапі отримання чи перерахування коштів за товар/послугу.
При укладенні зовнішньоекономічних контрактів слід керуватися правилами ст. 19 Закону № 5029, які передбачають, що мовами угод, які укладаються підприємствами, установами та організаціями України з підприємствами, установами та організаціями інших держав, є державна мова і мова другої сторони (сторін), якщо інше не передбачено міжнародним договором. Таким чином, ЗЕД-контракт повинен бути складений, як мінімум, двома мовами – українською і мовою контрагента-нерезидента. Це пряма вимога Закону № 5029. Важливий нюанс: виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого ЗЕД-контракту.
Договір повинен врахувати всі особливості,необхідні здійснення господарської операції. Грамотно складений контракт забезпечить Вам вирішення всіх питань, які можуть виникнути з моменту укладання договору до моменту його завершення ,шляхом отримання оплати та доставки товару. Ви можете розробити уніфікований договір або провести перевірку-аудит чинного договору на повноту та легітимність, якщо у вас вже є такий. У договорі необхідно прописати умови постачання, використовуючи правила Інкотермс, правила оплати, строки постачання, штрафні санкції, рекламації та інші важливі аспекти виконання всіх етапів угоди.
Ведення бухгалтерського та податкового обліку ЗЕД.
Процес обліку ЗЕД можна поділити на декілька етапів:
- підготовчий;
- організаційний;
- виконавчий.
Під час виконання цих етапів важливі функції покладаються крім юридичної, економічної, менеджерської, маркетингової та інших служб суб’єкта ЗЕД на бухгалтерську службу (бухгалтера). Розглянемо аспекти, які повинна враховувати бухгалтерська служба (бухгалтер) для належного виконання своїх обов’язків у процесі ведення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом ЗЕД.
Підготовчий етап
На даному етапі відповідні служби суб’єкта ЗЕД повинні проаналізувати кон’юнктуру міжнародного ринку, вибрати форму і методи роботи на ньому, провести попередній розрахунок цін, прорекламувати свою продукцію та здійснити інші заходи, які мають забезпечити проведення ефективної політики у сфері ЗЕД.
Бухгалтерська служба в разі високої кваліфікації її працівників або ж згідно з покладеними на неї обов’язками за посадовими інструкціями крім можливого виконання розрахунку цін на продукцію (якщо відсутня економічна служба) повинна врахувати і повідомити суб’єкта ЗЕД про:
- режим квотування та ліцензування щодо окремих товарів, заборону їх експорту (імпорту).
Зазначимо, що суб’єкти ЗЕД можуть експортувати (імпортувати) всі товари, крім тих, на які положеннями Закону № 959-ХІІ накладено заборону щодо їх експорту (імпорту) або ж певні обмеження. Так, відповідно до ст. 17 Закону № 959-ХІІ суб’єктам ЗЕД забороняється: експортувати з території України предмети, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України; імпортувати будь-які товари, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоров’ю або становити загрозу життю населення і тваринного світу або призвести до руйнування навколишнього середовища; імпортувати товари та послуги, що містять пропаганду ідей війни, расизму і расової дискримінації, геноциду, які суперечать відповідним нормам Конституції України; експортувати та імпортувати товари, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності. У ст. 16 Закону № 959-ХІІ визначено ситуації (наприклад, необхідність забезпечення певних пропорцій між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві, необхідність здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав тощо), враховуючи які, Україна в особі своїх державних органів (Верховна Рада, КМУ, Мінекономіки тощо) запроваджує квотування (обмеження обсягу певної категорії товарів, який експортується з території України (імпортується на територію України) протягом встановленого строку і який визначається в натуральних чи вартісних одиницях) шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій (належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів.
- режим додержання національних та міжнародних норм щодо якості товару.
Крім випадків квотування та ліцензування суб’єктам ЗЕД потрібно буде здійснювати обов’язкову сертифікацію більшості товарів, що експортуються (імпортуються), на предмет їх відповідності фармакологічним, санітарним, фітосанітарним, ветеринарним, екологічним та іншим нормам.
- режим декларування зовнішньоторгівельних вантажів.
Безпосередньо під час виконання зовнішньоекономічної операції продукція перетинає митний кордон, тому суб’єктам ЗЕД важливо знати норми законодавчих актів з митного регулювання (Митний кодекс, Закон № 2371-ІІІ, Закон № 2097-ХІІ та ін.), тобто з регулювання питань, пов’язаних із встановленням мита та митних зборів, процедурами митного контролю.
- режим розрахункової дисципліни.
Розрахунки між іноземними СГД та суб’єктами ЗЕД за експортовану (імпортовану) продукцію здійснюються в іноземній валюті, а контроль за додержанням розрахункової дисципліни – відповідно до положень Закону № 185, Декрету КМУ № 1593, Постанови НБУ № 349 і Постанови НБУ № 127.
Залежно від виду ЗЕД наведені аспекти першого етапу можуть доповнюватися або змінюватися (наприклад, порядок декларування інвестицій (імпорт капіталу) в Україні та за кордоном, додержання вимог міжнародних договорів при здійсненні ЗЕД тощо).
Організаційний етап
У процесі виконання цього етапу відповідні служби суб’єкта ЗЕД (наприклад, менеджерська, фінансова, економічна та ін.) повинні встановлювати контакти з потенційними іноземними СГД (тобто контрагентами), підготувати і провести переговори, укласти зовнішньоекономічний і низку допоміжних (щодо страхування, транспортні, посередницькі та ін.) контрактів 5 .
Вимоги до складання форми зовнішньоекономічного договору (контракту) наводяться в Наказі Мінекономіки № 201.
Функції бухгалтерської служби суб’єкта ЗЕД на цьому етапі полягають у правильному документальному оформленні понесених витрат (наприклад, витрати на відрядження за кордон, презентаційні витрати тощо), їх відображенні в податковому та бухгалтерському обліку, додержанні касової дисципліни при видачі валютних коштів. Крім того, бухгалтерській службі потрібно проконтролювати затверджений суб’єктом ЗЕД графік надходження від інших служб до неї відповідних контрактів та договорів, у яких міститься потрібна для обліку інформація (наприклад, назви контрагентів, їхні адреси, кількість та ціна товару, терміни постачання, валюта розрахунку, умови постачання). За умови інтенсивного здійснення зовнішньоекономічних операцій наведена в контрактах (договорах) інформація є визначальною для складання первинних бухгалтерських документів (ВМД, рахунків тощо), відкриття валютних рахунків.
Виконавчий етап
На третьому етапі здійснення зовнішньоекономічної операції відповідні служби суб’єкта ЗЕД повинні закінчити: підготовку продукції до відвантаження (експорт) або прийому (імпорт), оформлення документації (ліцензій, дозволів, ВМД тощо), відкриття валютних рахунків у банку. Виконання деяких із наведених складових цього етапу може взяти на себе бухгалтерська служба крім своїх головних функцій: здійснення розрахунків за наказом керівника суб’єкта ЗЕД з іноземним СГД, складання первинних бухгалтерських документів (рахунків, накладних і под.), відображення валютних та інших операцій, пов’язаних із веденням ЗЕД, у бухгалтерському і податковому обліку, складання і подання звітності (податкової, фінансової та ін.) до відповідних контролюючих органів.
Звітність суб’єктів ЗЕД
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку надсилають органам Державної статистики України.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності в галузі обліку і звітності, а також комерційної таємниці керуються Законом України “Про підприємства в Україні”.
Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють на території України, та відповідними змінами і доповненнями, які відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок аналітичного обліку зовнішньоекономічної діяльності, запроваджують відповідні субрахунки.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності відображають цю діяльність та її результати у своїй річній фінансовій звітності окремо зазначеними показниками:
- у бухгалтерському балансі окремо виділяються кошти (активи), що знаходяться у зовнішньоекономічному обороті, – товари, документи, цінні папери, а також їх джерела (пасиви) – кредити, заборгованість, одержані прибутки тощо;
- у звіті про прибутки та збитки окремо відображаються виручка від зовнішньоекономічних операцій і відповідні витрати. У додатку (коментарі) до річного фінансового звіту робляться необхідні пояснення щодо наведених показників зовнішньоекономічної діяльності.
Національному банку України (або за його дорученням – банку для зовнішньоекономічної діяльності України) надається інформація про суми по обов’язковому розподілу частини виручки в іноземній валюті – чотири рази на рік, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним періодом.
Банківсько-кредитні установи, що здійснюють кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, мають право на одержання необхідної інформації про фінансовий стан цих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх платоспроможність згідно з умовами письмових угод про кредитування.
Забороняється вимагати подання статистичної звітності з порушенням встановленого цим Законом порядку. Відомості, не передбачені державною статистичною звітністю, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть бути подані на договірній основі органам державного управління або правоохоронним органам на їх вимогу у встановленому законами України порядку.
Аудит зовнішньоекономічної діяльності, відображеної у річних фінансових звітах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється уповноваженими на це незалежними аудиторськими організаціями відповідно до чинних нормативних актів, які регулюють аудиторську діяльність на території України.
Звертайтеся до нас за веденням бухгалтерського та податкового обліку, консультаціями та навчанням для бухгалтерів.