На главную Назад к блогу 🏠 📃

Договір позики: як правильно позичити гроші та чи потрібна розписка?

04 Ноя, 2021

Хто може укласти договір позики?

Сторонами договору позики можуть бути як фізичні особи, так і юридичні, незалежно від їх статусу та видів діяльності.

Тривалий час залишалось дискусійним питання права юридичних осіб, що не мають статусу фінансових установ, надавати процентні позики. Однак наразі в цьому питанні поставлена доволі впевнена крапка. Позики, як безпроцентні, так і з нарахуванням проценту, можуть надаватися будь-якими юридичними особами за рахунок їх власних коштів. В окремих випадках обмеження щодо надання позик можуть встановлюватися установчими документами деяких юридичних осіб.

Як правильно укласти договір позики та чи потрібна розписка?

Договір позики має укладатися в письмовій формі, якщо ви позичаєте не менше 170 гривень або позичальником виступає юридична особа.

Зазвичай письмова форма передбачає наявність єдиного документу, підписаного обома сторонами – позикодавцем та позичальником. Однак порушення цього принципу не вплине прямо на дійсність договору та обов’язковість повернення позики. Письмовою буде вважатися будь-яка форма договору, яка фактично підтверджуватиметься належними документами, в яких зафіксовано умови надання позики. Серед таких документів і всім відома розписка.

Необхідність розписки, як документу, що підтверджує надання позики, обумовлене тим, що, у випадку виникнення спору про стягнення боргу, суд не прийматиме до уваги свідчення свідків для підтвердження факту одержання позики в певному розмірі.

Зверніть увагу, що розписка може виступати і як документ, що підтверджує фактичне передання позики, за умови наявності окремого письмового двостороннього договору, і як документ, що сам по собі є підтвердженням укладення договору (навіть якщо окремий двосторонній документ сторонами не підписувався).

Незалежно від того, яку конструкцію ви обираєте, ключовим є відобразити письмово:

  • суму позики та підтвердження правової природи договору (тобто надання саме позики, а не, наприклад, здійснення оплати за якимось іншим договором);
  • фактичне отримання позичальником позики; та
  • дату надання позики.

Розписка як окремий документ потрібна далеко не завжди. Вас можуть не лякати конструкції, в яких підтвердження факту отримання позики зазначається безпосередньо в двосторонньому договорі, який підписується сторонами. Такий спосіб також відповідає вимогам закону.

Окремо варто зазначити, що факт надання позики у випадку безготівкових розрахунків, зокрема між юридичними особами, не потребує жодних додаткових посвідчень, та може бути підтверджений документами, що підтверджують зарахування коштів на рахунок позичальника.